Цього літа Душа моя привела мене на ретрит з Іриною Заверухою. Це був потужний поклик Душі і я рада, що мій пройденний шлях допоміг мені не проігнорувати це за буденними "треба", а відгукнутися і довіритися. Найбільшим побоюванням цього ретриту був страх, що мені нічого не допоможе. Бо все утрамбовано сильно. І я довгий період в пошуку і роботі звільнення від внутрішнього болю, але зміни мої досить повільні, ледь помітні для мене. Але, на щастя, це сталось не так. Інсайтів отримала я багато, дуже багато. Списано багато аркушів блокноту, і це лише початок. Розпаковка почалась. Основні відкриття в собі за час ретриту: 0. якщо вранці зробила йогу, день піде правильно. І вже нема страху щось не встигнути та пропустити, не потрібно метушитися і все намагатися контролювати — адже саме головне я вже встигла. Цей інсайт прям пройняв мене наскрізь. Це так просто, як все геніальне. 1. я побачила свої не самі приємні сторони досить відкрито: гординю, егоїзм, агресію, якання, відособленість, зверхність, і завдяки полі цього кола не сховала швиденько це в шкатулочку подалі на потім, я проживала це. Це було не дуже приємно. Але це було надзвичайно важливо для мене пожити в цьому цей час. 2. я відчула, що інші моє віддзеркалення, саме відчула, оскільки чула, читала і розумом знала про це давно. І це так неймовірно було прожити. Дівчинка, яка викликала в мені бурю емоцій в перші дні, в останній день відчувалась такою рідною, прекрасною і доброю. Я відчула в ній свої рани, і цим прийняттям зцілила себе. І я відчуваю, ми з нею ще сильно подружимось) І навіть більше, в останній день я прийняла в собі те, що дівчинка, якою я захоплювалася з першого дня, є також відзеркаленням мене. І в мені теж є так багато любові та емпатії. Я — це ти. Ти — це Я. 3. я відчула, як катувала свою внутрішню суть, як закривалася від своєї великої і сильної Душі. І в якийсь момент це досягло такого болю і піку, це було таке дно, що далі падати не було куди. Дно, яке отрезвило, яке допомогло прийняти рішення вийти з цієї дитячої позиції і сказати цьому стоп. Недовірі, порівнянню, тотальному знеціненню себе. І я відчула цей САТ НАМ. І коли в останньому дні ретриту всі ділилися своїми усвідомленнями, радістю нових я і піднесенням від проробленої роботи, я відчула, що маю право проживати це по іншому. І я відчула свою точку Б. В якій я є. І я була вдячна всім, хто привів мене в цю точку. І я вже знала, як рухатися далі. І в цей момент тотального відчуття себе на дні я відчула таке повне розуміння моїх процесів і таку потужну підтримку від Ірини, і відчула, що це дно — це вже не дно, це ліфт, який несе мене вверх. Дно трансформувалось в потужну силу. І тепер всередині мене є сила, віра і впевненість. І я не хочу і не буду більше воронкою, яка затягує все довкола в свою пітьму. Я перейняла цей вогник світла і я буду потоком світла, який творитиме нову реальність. П.С. Дякую, пані Ірина, за цей простір, енергію і Твоє служіння. Дякую за довіру, за Малу, я відчуваю її силу і енергію. І в цей перехідний період ця підтримка неймовірно важлива для мене. Дякую! Дякую, Наталя, тобі за цей повторний ретрит. Коли я почула, що саме ти це зробила, всередині мене піднялось стільки вдячності тобі за твою впевненість, довіру собі і потужну силу змінювати реальність. Дякую! Дякую всім людям, задіяним в проєкті, які є маленькими унікальними гвинтиками такої Великої справи. Дякую всім! І до зустрічі! САТ НАМ