Яким для мене був цей марафон ?
Непередбачуваним та фантастичним!!!
Що він мені приніс?
Океан емоцій та запустив потужні трансформаційні процеси !
Так, та шалена швидкість іноді не дозволяла до кінця постійно тримати свою увагу на внутрішніх проживаннях, але процеси та події, які відбувались зовні іноді змушували мене просто завмирати від подиву, усвідомлюючи вже те, що сталося: " Вау! Це, дійсно, я зробила? Я так можу???"
Марафон почався потужною заявкою позбутися всіх своїх страхів, які заважають мені Жити Живе Життя. Цього разу я озвучила запит першою, не чекаючи текстів інших учасниць, щоб почитати та на тих ,що зрезонують сформувати вже свій.
Далі феєричний провал на своє дно, після того як озвучила свій вихід з марафону та Крил. Але і тут я знайшла в собі мужність проявитися , хоча просто не знаходила тоді собі місця від страждань, які мене накрили...
Чат Крил... Тут теж є про що розказати. Мій вірш, який народився за декілька годин і яким я захотіла спочатку поділитись саме зі своїми Крилатими феями ...
Я вже потім проживала та усвідомлювала те, що зробила.
Як я рішуче почала діяти, не розуміючи для чого і чи вийде, але з повною впевністю, що зараз тільки так..
Далі було моє звернення з проханням допомогти мені фінансово, щоб я могла внести необхідну суму за пройдені курси в програмі Крила... це було для мене теж нелегко, але я пішла і в цей страх. І я така вдячна Крилатим феям, які так щедро відгукнулись на мій запит !!!!!
І далі почались дива , справжні дива...
Ірина повертає мене в цей марафон і ДАРує неймовірну можливість та супер умови для подальшої участі в програмі Крила !!!
Я дякую кожній з вас , хто підтримав мене фінансово та задонатив в скарбничку Щедрості та Добра !!!
Я дякую кожній хто пересилав кошти на мій особистий рахунок !
Ви неймовірні !!! І вашій Щедрості мені ще потрібно вчитись !
Нехай у кожної завжди будуть всі необхідні ресурси для втілення місії Душі на землі!!!
Я дякую безмежно куратором марафону: @Katya_Kamalaya та @NPuzenko.
Катюша, Наталочко, без вас я б не вигреблась зі свого дна.
Обіймаю, рідні !!!
І я безмежно сердечно дякую, моєму дорогому Вчителю !!!
@zaverukhairyna Іриночко, я не знаю, якими своїми вчинками я заслужила зустріч з тобою , але я завжди буду вдячна за це Всесвіту !!!
Дякую, рідна ! Всім серцем, дякую !!!
Дякую всім за цей люблячий простір Живого Життя !!!
Живі до Живих!
Обіймаю серцем!

Під час марафону було багато трансформацій.
Я побачила своє дно, дивлячись в дзеркало, то були очі ката і жертви одночасно. Очі сповнені провини за розділення, руйнування сімей, осуду інших й себе. Відчувала страшенний біль фізичний й душевний. Під час медитацій, з неосяжної глибини мене виривався рев горя й боротьби за життя. Було чимало усвідомлень.
Сьогодні відчувала себе музичним інструментом, який наладжували руки Майстра, налаштовуваючи меридіани тіла в унісон зі струнами душі. І я почула її Голос так:
«Відмикай
Випускай Spirit Corazon I agree
В тобі світ
Ми купаємось…»
Вже в шавасані побачила свою покійну бабусю. Зі мною в дитинстві була історія. Коли мені була два рочки, я сама потрапила в лікарню, рідних до мене не пускали. Бабуся мене заспокоювала перед тим, що то як садочок, куди дітей віддають батьки ненадовго. Там зі мною позаймаються важливими для мене справами, а потім бабуся чи мама мене обов'язково заберуть. За кілька днів моя бабуся прийшла до лікарні з передачкою, а няня присутнім сказала, що є дівчинка, яка нічого не їсть і вже не стає на ноги. Бабуся, відчувши, що то я , увірвалась до палати, розкидавши медперсонал по боках, схопила мене на руки й понесла додому. Так ось, лежачі, я побачила себе тією маленькою дівчинкою, яка прильнула до улюбленої бабусі і дивлячись в її заплакані очі промовила : «Бабушка, садик, да?» Вона обійняла мене міцно, міцно і я відчула безмежну любов. Бабуся помолодшала, стала невимовно красивою, молодою, вела мене за руку маленьку, а потім таку ж маленьку мою маму. І вона була Берегинею роду. Її очі ніби благословляли мене на це.
Та цінна якість, про яку говорила Ірина в медитації, для мене - Любов. Моє серце плаче тепер не від жалю, не від болі, а від того, що відкрилось Любові.
Безмежно вдячна тобі, Ірино, за марафон, «Крила», за наполегливу неосяжну розумом працю, космічний обсяг наших емоцій, викидів нашого его, що пропускаєш крізь своє серце та ще більше - за світло, що сяє на його орбіті, в неймовірному творчому просторі, що створюєш, де ми нарешті впускаємо душу і зустрічаємо справжніх себе. Дякую всім менторам, кураторам за підтримку, Катюші Ольховик за турботу. Вдячна всім учасницям, за кожне ваше проявлення в полі марафону та в чаті. Всі ви закарбувались в серці назавжди. Завершую марафон, усвідомлюючи куди жити далі, з любов'ю, заради любові, випромінюючи любов. Всіх вас обіймаю з любов'ю. Всім бажаю зустрітись зі всім Найвищим Я та жити в любові щасливую долю❤️
Тоді посвітлішає світ й зовні🥰
САТ НАМ🙏🙏🙏❤️❤️❤️

Мої підсумки Марафону.
За цей марафон дуже багато змін як фізичних так і внутрішніх зі мною сталося. С першого дня почалися проблеми з носом і вухом в мене, в дитини, в чоловіка. Десь на 15-16день марафону я відчувала неспроможність дихати, тошнило, мутило, дикий головний біль не відпускав, а на додачу ще зявився сип по тілу, в мене було відчуття що я вмираю. Вийшли сльози, я ридала, але не від відчаю чи від болі, а як випускала, що вже віджило. Давала собі змогу спати, лежати, нічого не робити. Щира дяка моєму чоловіку за підтримку та розуміння.
Але практикувала постійно, і вранці і ввечері, були дні коли по 4-5 практик в день робила. І робила іх з бажанням і задоволенням, з чітким розумінням для чого я це роблю. Раніше для мене вставати рано зранку та починати кожен день з практики було дуже складно, а зараз це осознанна дія.
Вже тиждень як закінчився марафон, а я це роблю кожен день, даже беручи до уваги що я буває виходжу з дому о 7 ранку. Дуже цікаво спостерігати як реагує мій син вранці: іноді, коли я не підіймаюсь одразу зранку, а вже час - він починає чи плакати, чи кричати, а коли я підіймають він засинає знов і далі спить. Для мене це про те, що не завжди хочу себе чути, а реагую на сина, як на більш вагомого. Це мій шлях до Себе, завдяки моєму Вчителю-синочку.
💖Змінилося моє тіло, воно стало міцніше. Змінився Дух. Зміцнів та став Проявленим.
Стали чути та взаємодіяти між собою Душа, Дух та Тіло.
Зараз тільки частина мого шляху, хочу це з'єднання зберегти, розвинути та проявити у житті.
Стала відчувати цінність та вдячність своєму Тілу.❤️ Раніше якось не особливо про нього замислювалася, все про більш високі матерії думала(
У практиках я стала бути присутня, більш сконцентрована. Мені зараз не заважають зовнішні обставини, я стала бути внутрі себе, а не зовні.
Зрозуміла, що майже усе життя я була у зовнішньому житті, соціумі, а на себе зовсім не дивитись. Тільки у моменти фізичних або психічних потрясінь зазирала у глиб себе, і тільки становилось легше, одразу збігала знов подалі від себе!!!
Я не знаю скільки ще потрібно ьуло би потрясінь, щоб я це усвідомила. Дуже рада, що це сталося зараз, у процесі роботи з собою.
І практикуючи останній сатсанг, зрозуміла які в мене ще заложені програми дефіцитов усього: було дуже складно уявити що я хочу робити далі, коли в мене ВСЕ Є. Все хотіла додати щось, а тільки потім усвідомила як це так, коли в мене є все. І як я можу проявлятися і що робити.
Я продовжую свій шлях до себе, до свободи себе, свого Роду і свого наРоду.
Щиро дякую усім, хто створювал цей чудовий Простір❤️ Моєму вчителю Ірині Заверухі, команді Pipl, усім куратором та менторам, усіх чудових Жінок, хто був у цьому чудовому та цілющему Просторі❤️❤️❤️
Обіймаю усіх серцем! ❤️
Я вас всіх безмежно люблю💖, в кожній з вас - є моє відображення 💖
Бажаю усім Щастя та Любові, жити своє Живе Життя!